Якщо ігнорувати ознаки захворювання й не звертатися до лікаря, виникають серйозні ускладнення:

розвивається холецистит – запалення жовчного міхура;
в жовчному міхурі накопичується гній;
внаслідок блокування жовчних проток розвивається панкреатит – запальний процес у підшлунковій залозі;
запалюються жовчовивідні протоки – холангіт;
формується водянка жовчного міхура;
розвивається механічна жовтяниця;
може виникнути кишкова непрохідність – через те, що конкременти повністю перекривають просвіт тонкої кишки;
підвищується ризик розвитку ракових пухлин.

До грізних ускладнень захворювання відноситься перфорація стінки жовчного міхура – дуже небезпечний стан, внаслідок якого вміст жовчного міхура виливається у черевну порожнину. ЖКХ також є одним з чинників розвитку раку жовчного міхура. Показове в цьому плані висловлювання про те, що рак «росте» під камінням.

При жовчнокам’яній хворобі в патологічний процес втягується підшлункова залоза та печінка з подальшим розвитком реактивного панкреатиту й різних форм гепатиту, аж до вторинного біліарного цирозу печінки.

Так що ж тоді таке жовчекам'яна хвороба?

це патологічний стан, при якому змінюється склад жовчі, через що в порожнині жовчного міхура та його протоках утворюються камені. Внаслідок цього порушується відтік жовчі, провокується її застій, через що надалі може розвинутися запальний процес, інфікування органу й стійка втрата його функції.

Це поширене захворювання, пов’язане з утворенням каменів у жовчному міхурі та жовчних протоках. На ЖКХ страждає 6–8 % населення, а в літньому віці й більше. Частіше хворіють жінки після 40 років. Хоча сьогодні спостерігається значне «омолодження» захворювання, особливо після пологів і родів.

Жовчний міхур знаходиться на нижній поверхні печінки, у невеликому заглибленні органу. Він відповідає за накопичення печінкової жовчі, яка при прийомі їжі поступає до тонкого кишківника й бере участь у травному процесі. Тому розлади з боку міхура призводять до порушень функції шлунково-кишкового тракту й інших серйозних наслідків.

Як пацієнт це відчуває?

Хвороба розвивається поступово. Початковій стадії (фізико-хімічна або докаменева, коли жовч згущується і стає неоднорідною) часто не приділяється належна увага. Перші ознаки, котрі ігнорувати вже не варто, залежать від типу дискінетичних порушень біліарного тракту.

При гіпокінетичному типі дискінезій, це – важкість або незначний тупий біль у правому підребер’ї (зазвичай через 1–1,5 години після їжі), гіркота в роті, нудота, здуття живота, астеновегетативні ознаки (лабільність настрою, мігрень, неспокійний сон).

При наявності гіперкінетичного типу дискінезії, болючість у правому підребер’ї виникає через 20–30 хв після їжі, фізичного навантаження або емоційного стресу. За подібних явищ, радимо Вам обов’язково звернутися до терапевта або сімейного лікаря для запобігання подальшого прогресування ЖКХ.

Наступні стадії хвороби – мікролітіаз (камінці в жовчному міхурі розміром до 5 мм) і макролітіаз (хірургічна допомога, через великий діаметр каменів, вже неминуча). Поки камені знаходяться в жовчному міхурі, людина може й не здогадуватися про свою хворобу. Однак в ряді випадків мають місце такі клінічні прояви, як біль в правому підребер’ї. Негаразди, в основному, виникають раптово або після вживання їжі. Простріл може віддавати в праву руку, праву лопатку, підлопаткову, поперекову або підключичну область справа. Додатковими симптомами стають підвищення температури тіла, нудота, блювота, непереносність деяких видів їжі, гіркота в роті, нестабільний стілець, частіше – закрепи. Крім того, слід пам’ятати про так звану кардіальну форму захворювання, при якій пацієнти скаржаться на біль у ділянці серця, порушення серцевого ритму й швидку стомлюваність.

Яскравою клінічною картиною жовчнокам’яної хвороби є раптовий напад жовчної кольки. Такі напади часто виникають у разі вживання великої кількості жирної, смаженої їжі. Вони трапляються, головним чином, коли камені починають просуватися з жовчного міхура по жовчних протоках до тонкого кишківника. Характерні ознаки нападу жовчнокам’яної хвороби – нудота і блювота, котра не приносить полегшення, лихоманка й озноб. Гостра симптоматика триває від кількох хвилин до кількох годин. При закорковуванні жовчних проток каменем, може розвинутися механічна жовтяниця, яка проявляється сильною колькою в правому підребер’ї, жовтизною шкіри, знебарвленими фекаліями.

Приєднання інфекції призводить до запалення жовчного міхура та проток, розвитку гострого холециститу. Клінічно, це характеризується гострим початком хвороби, інтоксикацією, нудотою, високою температурою тіла, різким болем у правому підребер’ї.

Холедохолітіаз - наявність каменів у жовчних протоках; камені можуть утворюватися в жовчному міхурі і потрапляти до магістральних протоків або утворюються в самих протоках. Ці камені викликають жовчні кольки, непрохідність жовчних шляхів, жовчнокам’яний панкреатит або холангіт (інфекція та запалення жовчних проток). Холангіт, у свою чергу, може призвести до стриктур та стазу, або повного блоку жовчі. Діагноз зазвичай вимагає візуалізації за допомогою магнітно-резонансної холангіопанкреатографії або ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії. Показана рання ендоскопічна або хірургічна декомпресія.

І це вже як мінімум дві операції!

Лікування

Клініцисти стверджують, що якщо камені в жовчному міхурі вже утворилися, то такий міхур є «скомпрометованим», а тому його функція вже порушена. У такому випадку, призначення жовчогінних препаратів або використання народних засобів є небезпечним у плані розвитку грізних ускладнень.

«Золотим» стандартом лікування ЖКХ в усьому світі є лапароскопічна холецистектомія, яка успішно виконується фахівцями клініки Біляка в місті Ужгород із початку 90-х років XX століття. Операція полягає у видаленні жовчного міхура разом із каменями за допомогою спеціального обладнання.

Лапароскопія – один із найефективніших методів боротьби з жовчнокам’яною хворобою у світі. Попри те, що процедурою передбачене повне видалення жовчного міхура, операція не потребує значного втручання в організм людини. Достатньо всього декількох проколів під загальним наркозом для того, щоби повністю видалити жовчний міхур разом із камінням.

Прямими показаннями до лапароскопічної холецистектомії є: гострий і хронічний холецистит, часті рецидивні жовчні кольки, холедохолітіаз, панкреатит, підозра на рак жовчного міхура, будь-які камені розміром понад 15 мм, множинні конкременти, що займають більш як 50 % обсягу міхура.

Лапароскопічна холецистектомія

При лапароскопічній холецистектомії виконується 3–4 проколи до 1 см діаметром кожен, замість великого традиційного розрізу черевної порожнини. Через отвори у живіт вводять камеру, яка передає зображення на монітор, і спеціальні інструменти, за допомогою яких і виконується операція під загальним наркозом.

Основними перевагами даного методу для пацієнта є зниження інтенсивності болю після операції, мінімальні розрізи на шкірі, які забезпечують косметичний ефект, скоре загоєння післяопераційної рани, швидке відновлення й повернення до звичного ритму життя й т.і. А застосування озонотерапії в клініці Біляка в післяопераційному періоді, просто унеможливлює розвиток інфекційних ускладнень.

Після лапароскопічної холецистектомії, пацієнт швидко відновлюється й повертається до звичного ритму життя. Надалі йому рекомендується контролювати вагу, виконувати фізичні вправи й дотримуватися спеціальної дієти.

Ціни

Київ, вулиця Львівська 49, 03179, Україна

Uclinic (ex Університетська клініка при КиМУ)

Телефон: +38 (097) 607 21 42

Скворцов Костянтин Костянтинович

лікар-хірург; лікар-ендоскопіст